?

Log in

No account? Create an account

Попередній рукопис | Наступний рукопис

Sententiae

 ... неосвічений натовп ніколи не досягає досконалості й мудрості, бо йому невідомо, як користуватися речами найблагороднішими, а якщо він випадково й досягає їх, то все обертає на зло.
Роджер Бекон, Opus Maius

Comments

( 5 марґіналій — Написати на полях )
livejournal
Dec. 11th, 2012 08:21 pm (UTC)
post
Користувач oles_maslak посилається на ваш запис з post пишучи: [...] Originally posted by at post [...]
bratgoranflo
Dec. 12th, 2012 08:44 pm (UTC)
Вся беда Бекона и ему подобных средневековых интелектуалов и их наследников гуманистов, что они представляли собой фактически замкнутый круг по интересам. Смело возвышая себя даже над рыцарством, не говоря уже о "необразованой толпе" они не замечали, что являются небольшой каплей образованности в средневековом море.
aurum_nostrum
Dec. 13th, 2012 06:40 pm (UTC)
Саме так, і тому вони природно тяжіли до езотеризму та герметичної втаємниченості, а такий феномен, як алхімія, з необхідністю міг бути тільки на периферії культури.
А ще це значить, що
1) постать Р.Бекона не зводиться до ідеалізованого "мученика науки, що випередив свій час";
2) гуманісти є значно ближчими до Середньовіччя, ніж до Нового часу. Майже як казав Кейнс про Ньютона: вони не були першими представниками віку Розуму, а радше останніми з магів (хоча, звісно, не останніми).
bratgoranflo
Dec. 19th, 2012 11:11 am (UTC)
Себя, однако, гуманисты считали как раз "новыми людьми" отличными от всех поколений средневековых интелектуалов им предшедствующих. Даже сам термин "средневековье" был изобретен ними чтобы как можно резче противопоставить Ренесанс тому "темному времени" которое настало после падения античного мира. -Какая радость жить! Науки процветают, умы пробуждаются; ты же, варварство, возьми веревку и приготовься к изгнанию- писал рыцарь-гуманист Ульрих фон Гуттен описывая эпоху в которой ему довелось жить.


Edited at 2012-12-19 11:12 am (UTC)
aurum_nostrum
Dec. 19th, 2012 07:43 pm (UTC)
Звісно ж, medium aevum, темні віки etc. etc. ніхто не скасовував.
Але певний прототип гуманізму з'явився ще в ХІІ ст. в межах Шартрської школи, пише Жак Ле Ґофф. І схоластика того часу не схожа на те закостеніле пізньосередньовічне явище, яке називаємо «схоластикою» ми і яке саме й критикували гуманісти Ренесансу.
Та й сам Ренесанс - контраверсійна епоха "… Возрождения, задавшегося целью развенчать Средневековье по всем статьям, но странно забывшего о собственной средневековости" (Рабинович В.Л. Алхимия. СПб., 2012. С. 39).
В плані алхімічної проблематики це особливо рельєфно виражено:
"И все-таки почему именно Ренессанс обеспечил алхимии как будто бы новую ... многоцветную, полнозвучную жизнь? Не было ли Возрождение само в какой-то своей грани алхимическим, то есть тоже средневековым? И если так, то и возрожденческие инвективы в адрес адептов не более, чем способ отмежеваться от оккультизма старого во имя новой герметики" (Там же. С.42)
( 5 марґіналій — Написати на полях )